Протягом семи місяців десять українських громад брали участь у менторській програмі Cities4Cities, яка реалізується в межах напряму «Міжнародна муніципальна співпраця» Програми Polaris. Ми окреслили п’ять рішень, які вже спрацювали і можуть стати практичним орієнтиром для інших громад.
Учасниками Cities4Cities Mentorship стали Козятинська (Вінницька область), Коростишівська та Курненська (Житомирська область), Кушугумська (Запорізька область), Новоукраїнська (Кіровоградська область), Заводська (Тернопільська область), Опішнянська (Полтавська область), Роздільнянська (Одеська область), Савинська (Харківська область) та Теофіпольська (Хмельницька область) громади.
Разом із менторами громади працювали над посиленням команд, які працюють у сфері міжнародної співпраці, пошуком партнерів, підготовкою до міжнародних заходів, формуванням проєктних ідей.
“Найважливіший результат програми полягає в тому, що громади-учасниці не просто встановили нові міжнародні контакти. Вони сформували інший підхід до міжнародної діяльності. Вона починається всередині громади – з розуміння власних сильних сторін, готовності інвестувати в розвиток команди, викристалізовувати пріоритети, відштовхуватися від стратегії та здатності перетворювати окремі знайомства на довгострокові партнерства”
1. Щоб працювати міжнародно, потрібно почати зі змін всередині громади
Коростишівська громада на Житомирщині одночасно працювала у двох напрямах: налагоджувала нові міжнародні контакти та переглядала внутрішню організацію роботи.
Громада встановила співпрацю з латвійським містом Вентспілс, а також започаткувала контакти з партнерами з Данії та Фінляндії.
З цими двома нордичними країнами познайомилися на Baltic Sea Region Forum за підтримки менторської програми. Туди їхали вже підготовленими з чітким фокусом на своїх цілях, планом цільових заходів з програми форуму, розробленими матеріалами.
Паралельно команда зрозуміла, що міжнародна діяльність не може залишатися додатковим завданням для кількох працівників. У громаді провели реорганізацію роботи профільного підрозділу та посилили команду фахівцем зі знанням англійської мови. Саме такі управлінські рішення часто стають фундаментом для подальшого розвитку міжнародної співпраці.
«Найцінніше, що дала нам програма, — це навіть не окремі партнерства, а внутрішня трансформація нашої команди. Ми зрозуміли, що міжнародна діяльність не може бути додатковим завданням “між іншим”. Вона потребує окремих людей, компетенцій і чіткого розподілу відповідальності. Саме тому ми реорганізували команду, залучили нових фахівців і почали будувати цей напрям системно.
Перші міжнародні зустрічі були хвилюючими, але завдяки супроводу команди програми ми навчилися представляти громаду, вести перемовини й не боятися знайомитися з потенційними партнерами. Сьогодні ми вже впевнено працюємо самостійно, знаємо, як організувати цей процес всередині команди, і готові розвивати нові міжнародні партнерства»
Окрім цього, команда Коростишева налагодила співпрацю із командою французької ініціативи Stand with Ukraine, яка працює над пошуком партнера для Коростишева та разом підготувала проєкт і потрапила у список відібраних Францією проєктів, який планується до реалізації в рамках Грантової угоди «Фонд Україна II».
Від цивільного захисту й енергетичної стійкості до розвитку туризму, лісового господарства та сільського господарства — громади вже визначили перші напрями майбутнього партнерства між Коростишевом та Вентспілсом. А у вересні команда Вентспілса вже планує поїздку в Україну.
2. Міжнародна співпраця потребує не лише амбіцій, а й фокусної теми та бюджету
Теофіпольська громада на Хмельниччині є хорошим прикладом того, як одна велика ціль може бути розкладена на низку менших завдань. Стратегічний фокус їхніх міжнародних партнерств – розвиток біоциркулярної економіки муніципалітету.
Протягом програми підготувала 4 грантові заявки для участі в конкурсах Українського культурного фонду, SAIDS та URBACT. Громада продовжила розвивати стосунки зі Словенією, за підтримки якої у 2025 році створила плантацію енергетичної культури міскантусу, а на URC 2026 у Гданську – підписали грантову угоду на 500 тис. євро для реконструкції системи водопостачання у селі Новоставці.
Представники Теофіпольської громади в межах менторської підтримки отримали можливість підготуватися до міжнародних візитів. А також взяли участь у міжнародній нетворкінговій події Interreg Europe. Як результат, вони знайшли під час конференції партнера, разом з яким долучитися до консорціуму проєкту URBACT IV 2021–2027 у межах конкурсу Action Networks.
“Перед поїздкою команда громади чітко визначила мету та завдання участі, обрала профільні панелі, заздалегідь налагодила контакти з потенційними партнерами та підготувала презентаційні й інформаційні матеріали про громаду. Важливо, що громада має чітке бачення свого розвитку, орієнтуючись на впровадження принципів циркулярної економіки та енергоефективності”
Теофіпольська громада стала однією з 19 українських партнерів, які подали заявки на конкурс Action Networks програми URBACT. Загалом на конкурс було подано 90 заявок з цілої Європи.
“Вони зуміли отримати довіру з боку головних партнерів, доєдналися до міжнародного консорціуму, спільно опрацювати і подали заявку – це вже велике досягнення для української громади”
Втім, не менш важливий висновок громада зробила всередині своєї команди. Вона визначила своїм пріоритетом створення окремої програми міжнародного співробітництва та необхідність передбачати для цього фінансування.
Це важливий сигнал для інших громад: міжнародна діяльність потребує не лише ентузіазму, а й системного планування ресурсів.
3. М’які проєкти є лише стартом для створення інвестиційно привабливої громади
Роздільнянська громада на Одещині вже має досвід міжнародної співпраці та участі в європейських програмах. Серед напрацювань менторської програми — вивчення можливостей транскордонної співпраці з Румунією та перші встановлені контакти, адже Одещина може брати участь у транскордонних проєктах.
Під час менторської програми команда оновила профілі громади на платформах EU Funding & Tenders Portal та Interreg Europe, долучилася до міжнародного консорціуму для підготовки проєкту в межах Horizon Europe, розпочала комунікацію з потенційними партнерами з Румунії та Словенії, а також взяла участь у Baltic Sea Region Forum.
Водночас робота не обмежувалася пошуком нових контактів чи проєктних можливостей. Разом із ментором команда аналізувала, як міжнародна співпраця може працювати на довгостроковий розвиток громади та які інституційні рішення для цього необхідні.
«Для багатьох громад міжнародна співпраця починається з пошуку грантів чи партнерів. Але наступний етап розвитку — це створення власної системи, яка дозволяє працювати з більшими ресурсами. Йдеться про якісне стратегічне планування, сильні комунальні підприємства, зрозумілі галузеві політики, проєктний портфель та інституції, здатні супроводжувати зміни. Саме на цьому етапі сьогодні перебуває Роздільна»
Однією з ідей, що обговорювалися під час роботи, стало створення платформи підтримки бізнесу та агровиробників, яка в перспективі могла б перерости в агенцію місцевого розвитку. Така структура допомогла б громаді системно працювати з міжнародними проєктами, партнерствами та можливостями для економічного розвитку.
«Міжнародні партнери дедалі частіше оцінюють не окремий проєкт, а спроможність громади реалізувати комплексні зміни. Тому важливо переходити від логіки “знайти фінансування під ідею” до логіки “створити систему, яка зможе ефективно працювати з будь-яким ресурсом, який громада залучить»
4. Один міжнародний партнер може відкрити шлях до кількох нових країн
Козятинська громада на Вінниччині не починала з пошуку нових міст-побратимів. Натомість команда вирішила переосмислити співпрацю з уже наявним партнером — польським містом Серадз.
Навколо цього партнерства вдалося запланувати молодіжний обмін, а через мережу контактів польської сторони громада вийшла на потенційних партнерів у Німеччині та Японії. Згодом налагодили нове партнерство зі словенським муніципалітетом Моравче, угоду про співпрацю з яким планують підписати вже цього літа.
Цей приклад показує, що міжнародні партнерства можуть працювати як мережа: одна успішна співпраця здатна стати точкою входу до нових міжнародних зв’язків.
«Ми вже мали партнерство з польською громадою, однак певний час наше спілкування не було дуже активним. Активізувати співпрацю вдалося під час Дня міста Серадз, і саме ця поїздка стала новим етапом нашої співпраці. Там ми познайомилися з представниками громад із Німеччини та Японії, з якими підтримуємо контакт і до сьогодні.
Завдяки цим знайомствам наше міжнародне коло партнерів почало розширюватися. З польськими партнерами ми також бачимо великий потенціал для розвитку молодіжних обмінів»
5. Взаємовигідні партнерства – і є частиною євроінтеграції
Громади сьогодні, попри надзвичайно складні умови, роблять важливі кроки для практичного впровадження європейських стандартів і цінностей в Україні, які можуть безпосередньо відчути мешканці у своєму щоденному житті через якісніші послуги та вищу якість життя.
Делегація у складі мерів Теофіполя, Савинців, Опішні та Миколаєва ділилася своїм досвідом євроінтеграції під тиском у Брюсселі. Семінар організувала SALAR International спільно з Комітетом регіонів ЄС.
“Багато з цих зрушень, зокрема у сферах енергоефективності, зеленої трансформації, управління відходами та водними ресурсами, стають можливими завдяки міжнародному партнерству — як муніципальному співробітництву, так і взаємодії з міжнародними проєктами та програмами.
Ця практична євроінтеграція відбувається навіть в громадах, які знаходяться дуже близько до лінії фронту. І це партнерство не є одностороннім. Українські громади готові бути надійними та повноцінними партнерами в європейських проєктах та ділитися своїм досвідом трансформацій в умовах кризи”
Cities4Cities Mentorship реалізується в межах Програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні», яка фінансується Sida і реалізується SALAR International.
