У 2025 році Івано-Франківськ і шведське Люлєо підписали угоду про партнерство. Уже за перший рік міста реалізували проєкт із покращення доступності лікарні в Івано-Франківську, започаткували контакти у сфері спорту, готують обміни між підприємцями. Водночас представники Люлєо вивчають досвід стійкості в умовах війни.
Партнерство стало можливим завдяки Cities4Cities у межах Програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні».
Читайте інтерв’ю із Ігором Попадюком, директором Департаменту інвестиційної політики, проєктів, міжнародних зв’язків, туризму та промоції Івано-Франківської міської ради
Партнерство, якого хотіли мешканці
Ініціатива співпрацювати з українським містом значною мірою виходила від жителів Люлєо.
За словами Ігоря Попадюка, саме суспільна підтримка України стала одним із ключових чинників започаткування партнерства.
«Це була ініціатива мешканців міста Люлєо, які сказали, що хочуть мати партнерство з Україною і допомагати Україні. Для них це було важливо також політично. Запит мешканців відіграв одну з ключових ролей у тому, щоб ми отримали це партнерство».
Для шведського місцевого самоврядування така практика є звичною: муніципалітети уважно ставляться до запитів жителів, а підтримка України залишається важливою темою для шведського суспільства.
Шведські муніципалітети планують діяльність на кілька місяців уперед і не запускають нові ініціативи, поки не мають відповідальних людей і погодженого плану.
Це стало помітно, зокрема, під час обговорення взаємодії між волейбольними командами двох міст. Івано-Франківськ і Люлєо мають сильні жіночі команди, однак шведські партнери запропонували почати роботу з візиту тренерів лише наступного року, адже їхні плани на найближчі місяці вже сформовані.
Водночас, за словами Ігоря Попадюка, після появи конкретних результатів шведські партнери готові вкладати в співпрацю час і ресурси.
Маленький проєкт із великим ефектом
Одним із перших результатів партнерства стало встановлення електричного підйомника у Центральній міській лікарні Івано-Франківська. Міста-побратими спільно подали грантову заявку та отримали підтримку Програми Polaris. Реалізацію проєкту супроводжувала ініціатива Cities4Cities.
Підйомник забезпечив безпечніший доступ до укриття та лікарні для людей із порушеннями мобільності, ветеранів і пацієнтів реабілітаційного відділення. Його значення, однак, не обмежилося самим інфраструктурним рішенням.
Під час Днів Швеції в Івано-Франківську результат проєкту оглянув посол Швеції в Україні Мартін Оберг. Для обох міст це стало можливістю показати, що партнерство вже має конкретний результат, яким користуються мешканці.
«Для партнерства, яке нещодавно запрацювало, перший спільний практичний результат особливо важливий: він показує, що спільні рішення справді реалізуються і приносять користь людям. У випадку Івано-Франківська та Люлєо цей проєкт допоміг вибудувати прямі робочі контакти між профільними фахівцями, перейти до обміну досвідом і нових спільних ініціатив. А Дні Швеції та обмін листівками між молоддю двох міст додали партнерству особистого виміру й допомогли скоротити відстань між Люлєо та Івано-Франківськом. Саме з таких практичних результатів і живих зв’язків формується основа для довгострокового партнерства»
Чого Івано-Франківськ навчився у Люлєо
Під час візиту до Швеції делегація Івано-Франківська зустрілася з представниками муніципалітету, наукового парку, департаментів культури й архітектури, команд із розвитку туризму, залучення інвестицій та цивільної безпеки.
Українська команда виділила кілька практик, які можуть бути корисними для розвитку Івано-Франківська.
1. Мешканці самі організовують спортивне життя
У Люлєо муніципалітет створює інфраструктуру, а мешканці формують спортивні команди, клуби та секції. Батьки можуть ставати тренерами дитячих команд на волонтерських засадах, навіть не маючи професійної тренерської освіти.
У місті з населенням близько 60 тисяч людей працюють три басейни, 16 повнорозмірних спортивних полів і команди з різних видів спорту.
«Люди самі ініціюють те, що хочуть бачити у своїй громаді. Якщо це батьки, вони стають тренерами футбольних чи волейбольних команд. Муніципалітет будує майданчики, а далі включається громадянське суспільство»
2. Спершу інфраструктура – потім забудова
Окремо українська делегація вивчала підхід Люлєо до розвитку нових житлових районів.
Місто очікує появи нових працівників через модернізацію великого металургійного підприємства. Перш ніж будувати житло, муніципалітет модернізував водопровідні та каналізаційні мережі, збільшивши їхню пропускну здатність із розрахунком на подвоєння населення.
Після цього девелопери почали проєктувати житловий район із невисокою забудовою, громадськими просторами, ресторанами, спортивними майданчиками та велоінфраструктурою.
«Вони спочатку створили фундамент для росту міста – замінили мережі, а вже потім будують будинки для людей, які працюватимуть на новому підприємстві. Усе складається в одну картину»
3. Відходи регулюють системно
Ще одним напрямом, який зацікавив Івано-Франківськ, стало управління побутовими відходами.
За словами Ігоря Попадюка, результат Швеції ґрунтується не лише на свідомості мешканців, а й на жорстких законодавчих та муніципальних правилах. Для українських громад цей досвід особливо актуальний у контексті наближення до вимог ЄС, які передбачають розвиток роздільного збору, повторного використання та перероблення відходів і поступове скорочення їх захоронення. Тому громади вже зараз можуть разом із європейськими партнерами аналізувати свої системи поводження з відходами, готувати місцеві плани та переймати практичний досвід муніципалітетів, які десятиліттями працюють у цій сфері.
Чого Люлєо вчиться в Івано-Франківська
Обмін досвідом відбувається в обидва боки.
Одними з найзацікавленіших співрозмовників української делегації стали представники підрозділів Люлєо, які відповідають за цивільну готовність, безпеку та реагування на надзвичайні ситуації.
Шведські фахівці розпитували, як українські громади діяли після початку повномасштабного вторгнення: як приймали внутрішньо переміщених людей, розміщували їх у школах і дитсадках та організовували роботу міських служб.
«Колеги дуже уважно слухали й занотовували те, що ми розповідали про різні етапи нашої трансформації після початку повномасштабного вторгнення»
Окремою темою стала готовність мешканців до криз. У Швеції муніципалітет має допомагати насамперед людям, які не можуть подбати про себе самостійно. Решта жителів повинна знати, як діяти без електроенергії, води чи зв’язку, мати базові запаси та план для своєї родини.
«Ми розповідали, що в один момент в Україні закінчилися всі павербанки – їх просто не було де взяти. Потрібно мати запас або заздалегідь укладені контракти на постачання. Це стосується всього – від ліхтарика до великого трансформатора»
Шведських фахівців також цікавило, хто має відповідати за евакуацію людей похилого віку, мешканців закладів догляду та людей, які не можуть пересуватися самостійно. За словами Ігоря Попадюка, саме алгоритми дій і роз’яснення для населення сьогодні є одним із головних викликів для Люлєо.
Від контактів між меріями – до бізнесу та спорту
Партнерство поступово виходить за межі муніципальних адміністрацій.
Івано-Франківськ і Люлєо отримали підтримку Шведського інституту для підготовчого проєкту, спрямованого на контакти між місцевими бізнесами. На першому етапі підприємці братимуть участь в онлайн-зустрічах і поїздках, шукатимуть спільні інтереси та формуватимуть основу для більшого проєкту.
Один із контактів уже дав результат: Івано-Франківський ІТ-кластер запросив співвласницю шведської ІТ-компанії виступити на місцевій конференції. Вона говоритиме про досвід жінок на керівних посадах у технологічному секторі.
Також міста готують співпрацю між жіночими волейбольними командами. Розпочати планують з обміну між тренерами, а надалі – розширювати контакти між клубами.
Українка, яка допомагає партнерам розуміти одне одного
Досвід співпраці між Івано-Франківськом та Люлєо показав ще одну важливу річ: ефективність міжнародного партнерства часто залежить від людей, які однаково добре розуміють контекст обох країн і можуть допомагати знаходити спільну мову між муніципалітетами.
Так, Наталія Гаммарберг, координаторка міжнародного співробітництва муніципалітету Люлєо – українка, яка працює в муніципалітеті Люлєо та займається міжнародними зв’язками, допомогла командам розуміти особливості роботи обох муніципалітетів.
«Я б рекомендував муніципалітетам Швеції та інших європейських країн запрошувати у команду українців у напрямках міжнародної співпраці. Україна рухається до Європейського Союзу, співпраць ставатиме більше. Люди, які знають українську мову, український контекст і водночас розуміють, як працюють європейські муніципалітети, можуть дуже допомогти обом сторонам»
На його думку, у найближчі роки саме такі фахівці можуть стати важливим ресурсом для європейських громад, які розвивають партнерства з Україною.
Що радить громадам Ігор Попадюк
Кілька практичних рекомендацій для українських громад.
Готуйтеся до першої зустрічі. Не можна скласти другий раз перше враження. Перед зустріччю варто вивчити пріоритети міста-партнера, його економіку, місцеві проєкти та можливі точки взаємної користі. І вже презентацію громади готувати з погляду сильних сторін, де ви перетинаєтеся.
Пропонуйте конкретний результат. Навіть невеликий проєкт повинен мати зрозумілий ефект, який можна показати мешканцям і партнерам.
Плануйте на роки, а не на місяці. Завчасне планування важливе у співпраці зі Швецією. Шведські муніципалітети планують діяльність на кілька місяців уперед і не запускають нові ініціативи, поки не мають відповідальних людей і погодженого плану.
Поважайте правила комунікації. У Швеції робочі листи, графіки й межі робочого часу мають значення. Відсутність миттєвої відповіді не означає відсутності інтересу.
Шукайте людей, які розуміють обидві сторони. Українці, які живуть або працюють у країні партнера, можуть пояснювати культурні та організаційні відмінності й допомагати уникати непорозумінь.
Не відмовляйтеся від малих проєктів. Саме на них команди вчаться планувати, реалізовувати й звітувати
«Кошти з великих європейських фондів отримають ті громади, які вже зараз навчаються працювати на малих проєктах. Брати їх зможуть ті, хто підготовлений і має навчену команду»
Довідка про партнерство:
Партнерство між Івано-Франківськом та Люлєо – доволі молоде. У 2025 році мери міст підписали офіційну угоду, за рік після знайомства, про співпрацю під час шведсько-українського форуму муніципального партнерства у Стокгольмі. Партнерство стало можливим завдяки ініціативі Cities4Cities в межах напряму “Міжнародна муніципальна співпраця” Програми Polaris.
