У середині жовтня делегація шведського муніципалітету Тьорн відвідала Україну, щоб зустрітися з громадами-партнерками та на практиці ознайомитися з українськими рішеннями щодо стійкості у сфері безпеки, захисту критичної інфраструктури та забезпечення потреб мешканців.
Під час візиту шведська делегація відвідала Львів та Новий Яричів на Львівщині, а також мала можливість поспілкуватися з партнерами із Нововоронцовки на Херсонщині.
Тьорн співпрацює з Нововоронцовською селищною територіальною громадою на Херсонщині, яка розташована за 14 кілометрів від лінії зіткнення, вже майже рік. Угоду про партнерство підписали під час першого Форуму нордично-українських муніципальних партнерств у березні 2026 року, співорганізованого Програмою Polaris, SALAR International та ініціативою Cities4Cities. А віднедавна Тьорн також співпрацює з громадами на Львівщині в рамках партнерства між Львівською агломерацією та регіоном Гетеборг.
Кризове управління — це одна із основних сфер обміну досвідом між партнерами сьогодні. Шведський уряд заохочує громади працювати над розбудовою стійкості і досвід України допомагає їм знаходити практичні рішення у багатьох сферах. Адже українські муніципалітети вже мають досвід забезпечення послуг під час тривалих відключень електроенергії, пошкодження інфраструктури, масового переміщення людей та інших надзвичайних ситуацій.
Управління критичною інфраструктурою
Надання послуг мешканцям є чи не найважчим завданням муніципалітету в умовах кризи. Протягом багатьох років шведські муніципалітети намагалися централізувати управління водопостачанням та каналізацією заради ефективності та економії. Однак, з точки зору безпеки і стійкості така централізація вже не виглядає настільки ж раціональним рішенням, адже у разі поломки без послуг може залишитися вся громада. Важливим є також питання захисту цієї інфраструктури від потенційних ворожих атак чи операцій.
Український досвід показує, що рішення, ефективні у мирний час, не завжди забезпечують стійкість під час кризи. Тому важливо не лише мати резервне обладнання, а й передбачати альтернативні способи надання послуг, розподіляти ресурси та заздалегідь налагоджувати співпрацю з місцевим бізнесом.
Українські громади вже мають практичні рішення для таких викликів. Наприклад, у Львові для безперервної роботи водопостачання завчасно закупили дизельні генератори, а під час війни посилили резервне енергозабезпечення, збільшили запаси обладнання для аварійних ремонтів та підготували альтернативні канали зв’язку. Окрему увагу приділяють сценаріям, коли централізована система може вийти з ладу: як забезпечити водою лікарні, школи та інші критично важливі об’єкти, а мешканцям організувати доступ до альтернативних джерел води.
Особливо показовий досвід Нововоронцовської громади, яка після руйнування Каховської ГЕС втратила основне джерело водопостачання. Спочатку воду доставляли мешканцям та облаштовували пункти її роздачі, а згодом почали розвивати альтернативну систему водопостачання: пробурили сім нових свердловин, відновили десять колодязів із непитною водою та замінили вісім кілометрів водогону. Для підвищення енергетичної автономності окремих об’єктів встановлюють сонячні панелі. Водночас громада посилює фізичний захист критичної інфраструктури від дронових атак, зокрема за допомогою захисних сіток.
Саме можливість забезпечувати послуги навіть у разі пошкодження окремих об’єктів стала одним із важливих уроків для шведських фахівців. Вони звернули увагу на те, що стійкість залежить не лише від технічного оснащення, а й від того, наскільки гнучко муніципалітет може організувати роботу своїх служб і залучити додаткові ресурси.
«Ми зрозуміли, що не слід централізувати наші ресурси – краще розподілити їх у різних місцях та створити мережу з великої кількості підприємців, які з нами співпрацюватимуть, щоб вони були у різних місцях і таким чином були більш стійкими».
Політик, лідер опозиції Людвіг Андреассон пояснив, що зараз їхні громади отримують від уряду чималі кошти на оборону – місцеву, цивільну. «А тут ми вчимось, як використовувати генератори, трансформаторні підстанції, способи їх захисту», – додав він.
Освіта
Найбільше шведську делегацію вразило, як в українських громадах налагодили освітній процес.
У Львові та Новому Яричеві шведські колеги ознайомилися з організацією очного навчання за наявності укриттів. Для обох громад це стало особливим викликом у 2022 році: спочатку школи приймали внутрішньо переміщених осіб, а згодом виникла необхідність переобладнати приміщення під укриття, щоб діти могли повернутися за парти. Шведських колег цікавило, як організована медична допомога в укриттях, як учителі пояснюють дітям події війни та як школярів навчають діяти в небезпечних ситуаціях. Важливу роль у цьому відіграє співпраця шкіл із рятувальниками та іншими службами, які допомагають дітям опановувати практичні навички безпеки.
У Нововоронцовській громаді очного навчання немає, однак понад 1 000 учнів навчаються онлайн, консультації за можливості проводять в укриттях. Та діти продовжують брати участь у спортивних змаганнях, різних міжнародних проєктах, заняттях з робототехніки. Для підтримки дітей також створюють безпечні освітні простори, де вони можуть навчатися, займатися творчістю та спілкуватися з однолітками.
Шведських колег особливо вразило, що навіть в умовах війни українські громади намагаються забезпечити дітям не лише навчання та фізичну безпеку, а й можливість займатися спортом, культурою, спілкуватися та розвиватися
Керівниця департаменту освіти Анна Орвефорс Тьорну зазначила: «Мене дуже вразило, як вдається підтримувати роботу шкіл та навчальний процес у таких складних умовах. І при цьому діти ще й займаються спортом та намагаються робити звичайні речі, наскільки це можливо».
Тобіас Ганссон, керівник проєктів у сфері водопостачання, звернув увагу на роль культури: «Мене найбільше вразило, яке значення ви надаєте культурі. Танці в школах, театральні вистави. Це справді важливо, хоч раніше нам могло так не здаватись – але потрібно відволікатись від війни».
Велику увагу під час візиту приділяли також адаптації навчального процесу до нових викликів і формуванню нових навичок і знань в учнів.
Для шведських учасників це стало приводом замислитися над тим, наскільки їхні власні школи готують дітей до реальних надзвичайних ситуацій. Український досвід демонструє, що практичні навички безпеки можуть бути важливою частиною освітнього процесу.
«Нам слід припинити прикрашати реальність, хоч нам це вдається досить добре. Натомість нам потрібно навчити наших дітей у школах, як діяти, коли щось трапиться: як надавати першу медичну допомогу, показати їм, як виглядають дрони, пояснити, що може статися під час вибуху»
Цивільний захист
Під час зустрічі з представниками ДСНС у Львові шведська делегація цікавилася, із чого муніципалітетам варто починати підготовку до можливих воєнних загроз. Українські рятувальники виокремили чотири базові напрями: системи оповіщення населення, підготовку укриттів, організацію пунктів незламності та постійне навчання мешканців правилам поведінки під час надзвичайних ситуацій.
Однією з практичних рекомендацій для шведських колег стало залучення місцевих рятувальників до обстеження будівель, щоб заздалегідь визначити споруди, придатні для облаштування укриттів.
Особливу увагу приділили розподілу відповідальності між службами та муніципалітетом. Адже недостатньо просто визначити місце для пункту незламності — потрібно забезпечити його електроенергією, зв’язком, підготувати персонал і передбачити потреби людей, які приходитимуть по допомогу.
Для Тьорну це особливо практичне питання, адже муніципалітет уже працює над власним проєктом пунктів підтримки населення під час криз. Тому шведських колег цікавили не лише технічні рішення, а й організація роботи таких пунктів, відповідальність різних служб і потреби мешканців.
Для Йогана Нільссона, керівника департаменту безпеки та надзвичайних ситуацій, головного спеціаліста з безпеки, цінним був досвід організації «пунктів незламності». Він звернув увагу на важливість планування у кризових ситуаціях: «Я займаюся питаннями цивільної оборони на рівні муніципалітету, відповідаю за реалізацію проекту «Незламні пункти». Тут я зрозумів, що потрібно думати про масштабніші потреби, як-от доступ до електроенергії, інтернету, але важливо також подбати про, здавалося б, дрібні побутові речі – каву, чай. Ці деталі ми візьмемо до уваги».
Ще один приклад із Нововоронцовки — місцева система раннього виявлення дронових загроз та оповіщення населення. Її завдання — надати мешканцям додатковий час, щоб перейти в укриття, а відповідним службам — підготуватися до загрози.
«Ми тут, щоб на власні очі побачити, як все відбувається в Україні, щоб перейняти досвід, не вигадувати все самостійно, а зрозуміти, що працює, а що ні», – пояснює мету візиту голова муніципальної виконавчої ради Мартін Йогансен.
Прийняття рішень та комунікація
Під час зустрічей шведські учасники багато запитували про те, як українські муніципалітети ухвалюють рішення під час криз, координують роботу різних служб і підтримують зв’язок із населенням.
Не менш важливою є комунікація з людьми під час надзвичайних ситуацій. Українські колеги наголошували на необхідності використовувати різні канали інформування, чітко визначати відповідальність між службами та підтримувати безпосередній контакт із мешканцями, особливо коли звичні способи зв’язку недоступні.
Адміністративні послуги
Неочікувано цікавим для шведських колег став український досвід організації адміністративних послуг. У Львові вони ознайомилися з роботою ЦНАПу, де мешканці можуть отримати різні адміністративні послуги в одному місці. Їх здивувало, що адміністратори можуть працювати з багатьма державними реєстрами та допомагати людям вирішувати різні питання без необхідності звертатися до кількох установ. Шведських колег зацікавила така модель, адже у них відповідні послуги часто надаються в різних установах. Окремо обговорювали роботу з внутрішньо переміщеними особами та використання виїзних ЦНАПів.
Соціальна згуртованість
Ще одним важливим уроком для шведських колег стала роль соціальної згуртованості у забезпеченні стійкості громад. Український досвід показує, що під час кризи муніципалітетам недостатньо лише підготувати інфраструктуру та плани реагування — не менш важливо вміти мобілізувати мешканців, залучати волонтерів і бізнес та підтримувати постійний зв’язок із людьми.
У Львові на початку повномасштабного вторгнення завдяки співпраці міської влади, волонтерів та громадських організацій вдалося швидко організувати допомогу внутрішньо переміщеним особам і гуманітарну підтримку інших громад. Важливим є і досвід комунікації з мешканцями після обстрілів: не лише відновлювати пошкоджену інфраструктуру, а й вислуховувати людей, надавати їм інформацію та необхідну підтримку.
У Новому Яричеві на початку вторгнення місцева школа стала прихистком для близько 800 людей, які рятувалися від війни. Громада також організувала житло для переселенців і підтримку літніх мешканців. До волонтерства активно долучаються школярі, які допомагають військовим. А в межах ініціативи «Пліч-о-пліч» Новояричівська громада підтримує прифронтову Нововоронцовку, з якою також співпрацює шведський Тьорн.
Для шведських муніципалітетів ці приклади особливо цінні з погляду підготовки до можливих криз: як заздалегідь налагодити співпрацю між владою, громадськими організаціями, бізнесом і мешканцями, щоб у критичний момент вони могли швидко діяти разом. Адже стійкість громади залежить не лише від інфраструктури, а й від довіри, взаємодопомоги та здатності підтримувати найбільш вразливих людей.
Керівник департаменту безпеки та надзвичайних ситуацій, головний спеціаліст із безпеки Йоган Нільссон каже, що особисте перебування в Україні дало змогу зрозуміти війну глибше, ніж з новин:
«Коли ти це бачиш на власні очі, чуєш розповіді українців, це дійсно допомагає краще зрозуміти, чому так важливо готуватися у себе вдома, хоч зараз це сталося в Україні та могло б трапитись і в Литві, і у Фінляндії, і в будь-якій іншій країні. Тут дійсно відчуваєш, що ваша справа – це й наша справа»
Вивчення українського досвіду стійкості — це не лише знайомство з технічними рішеннями чи організацією муніципальних послуг. Не менш важливим є безпосередній обмін між фахівцями, які працюють у тих самих сферах, але в різних умовах. Такі зустрічі допомагають краще зрозуміти виклики партнерів, обмінятися практичними рішеннями та визначити можливості для подальшої співпраці.
Українські громади сьогодні не лише отримують підтримку від міжнародних партнерів, а й самі стають джерелом унікального практичного досвіду. Рішення, які вони щодня знаходять в умовах війни, допомагають європейським муніципалітетам переосмислювати власні підходи до безпеки, кризового управління та забезпечення послуг. Саме завдяки міжнародним партнерствам цей досвід перетворюється на конкретні знання та рішення, які допомагають містам в інших країнах краще готуватися до криз і ставати стійкішими.
