Фундаментальні цінності ЄС та інтеграція України до ЄС

Вступ в Європейський Союз — це глобальна ціль, яка передбачає дуже довгий звивистий шлях. Євроінтеграцію можна порівняти зі складною мандрівкою, де когось натирає взуття, когось мучить спрага, і є спокуса зупинитися. Однак, треба затримати подих і цілеспрямовано рухатися до мети. У процесі буде більш ніж достатньо складних рішень. В усіх країнах за історію розширення Євросоюзу підтримка цього рішення з часом зменшувалася. 

Про головні виклики вступу України до ЄС і як їх подолати на Львівському форумі муніципального партнерства, розповів Йохен Ріхтер, автор книги  про досвід євроінтеграції Румунії “Останній потяг на Захід”. Книга вийде в українському перекладі  у 2025 та буде презентована на Київському книжковому форумі.

Йохен Ріхтер, голова Форуму глобальної безпеки, Дипломатична рада ООН, викладач Люксембурзького університету в Дюссельдорфі, позаштатний науковий співробітник Інституту Роберта Шумана.

Шлях в ЄС може бути довшим, ніж нам хотілося б

Найперше, Україна — не перша країна, яка йде шляхом інтеграції, тому надзвичайно цінно вивчати досвід сусідів і уникати їхніх помилок водночас розуміючи, що найважливіше політичне рішення щодо політичного курсу України вже прийнято.

Румунія ніколи не стала  б членом Союзу у 2007 році, якби у 2000 році загальною згодою країн-членів вона не була б запрошена до ЄС. Це звичайно ж  не означає, що іншої дороги немає.

Водночас в Брюсселі дуже позитивно сприймають прогрес, який робить Україна, тому немає жодних сумнівів, що ви станете державою-членом, якщо йтимете цим шляхом. Але це може зайняти трохи більше часу, ніж ви сподіваєтеся. 

ЄС — надто складний механізм, щоб змінюватися заради України

Європейський Союз, яким ми його зараз знаємо, почався в далекому 1957 році, коли шість країн домовилися про цей механізм співпраці. Тому й сьогодні багато фундаментальних засад, узгоджених у той час, все ще діють. Водночас починаючи з 2007 року, встановлено новий баланс між країнами (Лісабонська угода). Великою спокусою є думати про те, що, зважаючи на особливі умови, в яких Україна вступає до ЄС, вона може претендувати на якійсь особливі умови чи, що Європейському союзу доведеться змінитися заради України.

Однак, на практиці, якщо щось під назвою «Договір Європейського Союзу», потрібно буде змінити, для кількох країн це потребуватиме референдуму і тривалих процесів ратифікації. Тому, зміна засадничих договорів — це те на що не варто сподіватися.

Верховенство права, субсидіарність і недискримінація – засадничі цінності ЄС

Засаднича стаття договору про Європейський союз так визначає суть цього наддержавного політичного утворення:

Союз ґрунтується на цінностях поваги до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та поваги до прав людини, включаючи права осіб, які належать до меншин. Ці цінності є спільними для держав-членів у суспільстві, в якому панують плюралізм, недискримінація, толерантність, справедливість, солідарність і рівність між жінками та чоловіками.

Ці фундаментальні права зараз закріплені у Статуті основних прав ЄС і мають вагоме значення. Право ЄС має переважливу силу над національним законодавством, тому недотримання цих базових цінностей, тягне за собою серйозні наслідки.

Наступна річ, яка є дуже важливою в цьому контексті, це поділ влади — які сфери країна повністю делегує на рівень ЄС, а в які ЄС не може втручатися. Цей баланс може змінюватися, залежно від обставин, але кожного разу потребує консенсусу всіх країн членів. Якщо, наприклад, система врядування в якійсь країні-члені передбачає прийняття відповідних рішень на регіональному рівні й такий регіон проти цього рішення, то вся угода не може бути прийнята на рівні ЄС.

В ЄС часто застосовується принцип субсидіарності. Це означає, що якщо нижчий рівень врядування може самостійно робити необхідне, тоді вищий рівень не повинен втручатися. Це зокрема передбачено Європейською хартією місцевого самоврядування  і підкреслює, що місцеве самоврядування — є важливою основою європейського врядування.

Відсутність дискримінації — ще один важливий пункт, особливо в контексті мовного питання в Україні. Навіть в умовах війни з Росією і складних стосунках з російською мовою, Україна не може повністю виключити її з системи освіти, тому що це суперечитиме європейському принципу недискримінації. Цей приклад показує, що розширення Союзу ніколи не обходилося без проблем і процес ніколи не був легким.

Що нас чекає на шляху до ЄС

Україну чекає тривалий період переговорів по 35 розділах, які відповідають ключовим розділам законодавства ЄС. Ці розділи об’єднані в 6 кластерів за тематичними напрямками.

Може виникати ілюзія, що Україна вестиме перемовини з Брюсселем. Але, важливо пам’ятати, що коли відкривається будь-який новий  кластер у переговорах, потрібна одностайна підтримка всіх 27 країн членів в Раді ЄС і для кожної з цих країн те чи інше питання може бути проблемним. . 

По-друге, існує гарна приказка, що немає нічого домовленого, поки не домовлено все. І тому ця реструктуризація, яку ми маємо зараз у кластерах, означає, що навіть якщо ви закрили всі розділи в кластері, крім одного, кластер не вважається закритим., На жаль, це означає, що якщо хтось хоче вам завадити, вони можуть повернутися до вимог уже закритого розділу і відкрити дискусію повторно.

Залучення місцевого самоврядування до процесу інтеграції є дуже важливим, бо саме місцеве самоврядування безпосередньо контактує зі громадянами. Для цього необхідно створити спеціальні групи, які займатимуться цим в кожному міністерстві. 

Як громадам підготуватися вже зараз

Ключем до ефективного процесу євроінтеграції є комунікація навіть не з Брюсселем чи країнами членами, а всередині країни. Для цього необхідні партнерства між містами та громадами по всій країні, а з іншого боку зробити себе видимими й знаними в Брюсселі. Лише коли місцеве самоврядування буде організованою структурою, ви зможете комунікувати про те, що вам потрібно. 

Якщо ви хочете думати про майбутнє, замисліться, що в вашій стратегії громади сприяє розвитку. І я чудово розумію, що заглядати на 5 років вперед може здатися недоречним, коли потрібно вирішити, що буде завтра. Але, смартспеціалізація є основою регіонального розвитку в ЄС.

Щодо реформи децентралізації в Україні — вона має бути продовжена. Представники місцевого самоврядування мають бути зацікавлені в тому, щоб знову і знову порушувати це питання в комунікації з державою. Оскільки децентралізований підхід також означає більшу стійкість. 

Чи не у кожній європейській країні, та навіть у США, маяком економіки є МСП, тобто малі та середні підприємства (де працює не більше 250 людей). Завданням місцевого самоврядування є спонукати малі та середні підприємства до самоорганізації та інтеграції в європейському просторі. Подумайте, які навчання ви можете запропонувати своїм громадянам, щоб збільшити число підприємців та показати їм можливості виходів на європейський ринок. Спробуйте помножити приклади успішних проєктів та ініціатив. 

Також, спробуйте скрізь, де у вас є своєрідне університетське чи наукове середовище створити осередки інновацій.

Занотувала Надія Щурко
Фото: Роман Балук, Cities4Cities

Львівський форум муніципального партнерства — це щорічна міжнародна подія ініціативи Cities4Cities | United4Ukraine та Львівської міської ради, яка спрямована на просування ідеї міжмуніципальної співпраці між українськими та міжнародними громадами.

Форум організовано за сприяння проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID “Зміцнення громадської довіри (UCBI)” та шведсько-української Програми Polaris “Підтримка багаторівневого врядування в Україні”, що реалізується SALAR International.