Овруцька громада

Житомир
Population:

Населення – 36 000 мешканців (до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну).

Дітей до 18 років – 6300

пенсіонери – 9309

особи з обмеженими можливостями – 3802

внутрішньо переміщені особи – 235

жінок – 19278 (54%)

чоловіків – 16422 (46%)

Історія

Овруч – одне з найстаріших міст Східної Європи. Занесене до списку історичних населених пунктів України. У 946 році стає центром Древлянської землі. У літописних джерелах згадується під 977 роком. На цих землях відбувалась боротьба між київськими князями та племенами древлян, які зрештою підкорила київська володарка Ольга. Згодом її внук Олег загине в Овручі під час війни зі своїм братом Ярополком.

Про давню історію нагадує Свято-Василівський собор, який був збудований 1190 року, а сучасного вигляду набув під час відбудови в 1907-1090 роках.

Місто отримало Маґдебурзьке право 1641 року. В Овручі народився Іван Виговський – один з лідерів козацького повстання 1648 року, а згодом і Гетьман України (1657-1659).

На Овруччині народились відомі світу скульптор, медальєр, художник Антон Мадейський (Польща) та архітектор Ітар Стефано (Італія).

Протягом багатьох століть Овруч був одним з найважливіших центрів єврейського життя України. До Другої Світової війни єврейське населення міста складало майже половину від всіх мешканців.

Житомирське Полісся

Овруч знаходиться на території Полісся – одного з наймальовничіших регіонів України. Ліси, річки та озера, прадавні болота, унікальний місцевий фольклор. Тут також віддавна добували якісний камінь – кварцити, граніти та профілітові сланці. З місцевого каменю збудовані такі знамениті українські шедеври як Золоті Ворота, Софійський Собор та Києво-Печерську Лавру.

Разом з науковцями громада працює над створенням Національного парку “Словечансько-Овруцький кряж”, який допоможе не лише зберегти місцеву природу, але й стати одним з туристичний магнітів регіону.

Овруцька громада і війна

Уважно подивившись на карту вторгнення росіян в лютому 2022 році ви одразу зрозумієте небезпеку, яка постала перед Овручем. Громада має спільну межу з Республікою Білорусь, звідки, зокрема, входили окупаційні війська на Північному напрямку. До Чорнобильської АЕС, куди було скеровано один з головних ударів росіян – лише 70 кілометрів. Тактика, яку застосували українські оборонці – військовослужбовці Збройних сил України, прикордонники і швидко змобілізована місцева територіальна оборона, дозволила не пустити ворога на територію громади.

За відмову зустрічати “визволителів” з квітами (російська пропаганда саме так уявляла собі вторгення в Україну) овручанам жорстоко мстились з повітря. Численні ворожі авіабомбардування зруйнували приватні будинки та об’єкти соціальної інфраструктури – місцевий Центр зайнятості, пошкоджено Центр надання адміністративних послуг, багатоквартирні будинки та лікарню. Від однієї авіабомби, яка потрапила просто в житловий будинок, одномоментно загинула сім’я з трьох осіб.

Сьогодні громада оговтується від нападу і ліквідовує його наслідки. Першочергово допомагають тим, хто втратив дах над головою. На дальшу перспективу шукають можливості для відновлення соціальних об’єктів.

Мер

Міський голова Овруча – Іван Коруд. Йому 57 років. Народився на Львівщині на заході України. Вищу освіту здобув в Національній академії внутрішніх справ за спеціальністю “Правознавство”. Вперше овручани обрали Івана Коруда своїм головою у 2015 році. Після проведення реформи місцевого самоврядування в Україні було створено Овруцьку об’єднану територіальну громаду. До неї крім самого Овруча увійшло ще 90 сіл а населення збільшилось вдвічі. Нова громада знову обрала Івана Коруда своїм головою.

З першого дня війни активно включився в оборону краю, мобілізував місцеву територіальну оборону, яка спільно з військом, прикордонниками та поліцією відбила спроби росіян захопити Овруч. За дії з оборони свого краю Президент України Володимир Зеленський нагородив голову Овруцької громади орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

Сьогодні головне завдання міського голови – відновлення зруйнованої окупантами інфраструктури.

Стратегія розвитку

Після війни (і перемоги) в громаді планують повернутись до довоєнних стратегічних планів. Зокрема, мріють втілити нові проєкти з альтернативної енергетики. Тут вже працюють ТЕС (використовує щепу та енергетичну вербу), сонячна електростанція, але в планах ще і вітряки. Овруч є підписантом Угоди мерів, в якій зобов’язався до 2030 року зменшити викиди СО2 на 30%.

В громаді добре розвивається сільське господарство – молочарство, свинарство, вівчарство та бджільництво, здійснюється вирощування зернових, соняху та кукурудзи.

Сподіваються відродити роботу місцевого молочноконсервного заводу.

Овруччина має потужні лісові площі, тому і розвинута дерево переробна галузь.

Великі сподівання на розвиток екотуризму. Майбутнє створення національного парку дозволить привернути увагу туристів – до великого мегаполісу Києва лише 180 кілометрів.

Овруцька громада з радістю налагодить тривалі партнерські стосунки з міжнародними партнерами.

Партнери громади
Таллін (Естонія)
Таллін (Естонія)
If you want to contact an Ukrainian community or have additional questions regarding the project please contact us: [email protected]