Регіональна політика в ЄС: чого чекати українським громадам

З розмови із Юрієм Третяком,  керівником Центру згуртованості та регіонального розвитку ГО «Інститут громадянського суспільства», в рамках курсу “Євроінтеграція: вплив і можливості громад” від ініціативи Сities4Сities та шведсько-української Програми Polaris “Підтримка багаторівневого врядування в Україні”.

Про політику згуртованості ЄС

Після вступу України в ЄС, європейська політика згуртованості, на яку ЄС витрачає майже третину свого семирічного бюджету, стане важливою частиною нашої державної регіональної політики. 

Політика згуртованості ЄС спрямовує зусилля на гармонійний, сталий, розумний, всеохопний розвиток регіонів всередині Європейського Союзу, зокрема на:

• зменшення диспропорцій розвитку між регіонами країн ЄС
• розкриття прихованого потенціалу конкурентоспроможності менш розвинутих регіонів
• залучення всіх зацікавлених сторін до регіонального розвитку

Здійснюється вона через систему Європейських структурних та інвестиційних фондів (ЄСІФ) — інструмент розподілу допомоги регіонам. Найбільшу підтримку отримують регіони з рівнем ВРП на душу населення менш як 75% від середнього по ЄС. З огляду на вплив війни та значне скорочення економіки регіонів, після вступу України в ЄС ми можемо претендувати на значний обсяг фінансування для субнаціонального рівня (регіонів та громад).

У 2021-2027 Європейський Союз має намір витратити в рамках політики згуртованості 372,6 млрд євро за 5 цілями політики:

1. Більш конкурентоспроможна та розумніша Європа шляхом сприяння інноваційним та розумним економічним перетворенням та регіональним ІКТ-зв’язкам (€73 млрд)
2. Більш екологічна («зелена») економіка з низьким вмістом вуглецю, перехід до чистої економіки з нульовим вмістом вуглецю, пом’якшення змін клімату (€92 млрд) 
3. Об’єднана (більш зв’язана) Європа завдяки покращеній мобільності (€40 млрд)
4. Більш соціальна та інклюзивна Європа, яка впроваджує Європейську основу соціальних прав (€111 млрд)
5. Європа ближча до громадян завдяки сталому та інтегрованому розвитку всіх типів територій (€19 млрд)

Є підстави вважати, що після 2027 року політика згуртованості залишиться одним із найважливіших пріоритетів ЄС не зважаючи на численні нові виклики, з якими зіштовхується Європа, як от потреба у розбудові спільної безпекової політики через російську війну проти України.

Але не все так просто — для того, щоб максимально скористатися з переваг євроінтеграції, нам слід зробити велику домашню роботу як на національному, так і на місцевому рівні. В іншому разі, Україна просто не зможе отримати доступ до коштів політики згуртованості або ж реалізувати достатню кількість проєктів на виділені кошти.

Варто також зазначити, що структурні фонди спрямовані саме на зміну структури регіональної економіки з ресурсної на більш конкурентну та інноваційну, тому громади та регіони мають почати співвідносити власні стратегії та пріоритетні проєкти з цілями згуртованості  ЄС.

Адміністративна спроможність

У 2025 році Україна має амбітну ціль: відкрити переговори за більшістю розділів законодавства ЄС, в тому числі за Розділом 22, який регулює політику згуртованості ЄС. За цим розділом ЄС не вимагає від України імплементації численних законодавчих актів ЄС в українське законодавче поле. Також, українське законодавство у сфері регіональної політики великою мірою вже відповідає принципам та вимогам політики згуртованості.

Україні в першу чергу потрібно розбудувати високу адміністративну спроможність працювати в рамках європейського та українського законодавства та управляти структурними фондами ЄС.

Адже українські громади після вступу України до ЄС, в рамках політики згуртованості будуть подавати проєкти не до Європейської комісії, а саме до спеціально створених національних органів управління в Україні. Таким чином, конкуренція за кошти ЄС відбуватиметься між українськими громадами в межах країни або окремих її регіонів, а не з громадами інших європейських держав.

У Польщі для прикладу для цього створено окреме міністерство — Міністерство фондів та регіональної політики, в якому працює 1114 службовців. Також, інституції з управління європейськими фондами були створені на рівні кожного з 16 воєводств. Вони відповідають за оголошення конкурсів, оцінку заявок, моніторинг реалізації та оцінку 16 регіональних програм. Так у планувальному періоді 2014-2020 роках, до 31 грудня 2021 року загалом було оголошено 4993 конкурси проєктних заявок, з яких 777 – у межах національних програм (16%), а 4 216 – у межах регіональних  програм (84%). 

Для порівняння українське профільне міністерство, що відповідає за регіональний розвиток складається із трохи більше ніж 400 державних службовців. Тож, великим викликом для нас є знайти, навчити та втримати достатню кількість державних службовців, які зможуть якісно адмініструвати інвестування європейських коштів у розвиток українських громад і регіонів.

Система управління публічними інвестиціями

У 2024 році уряд України розпочав реформу управління публічними інвестиціями.  Відомо що з початку 2026 року відбудуться певні зміни в управлінні публічними інвестиціями на місцевому і регіональному рівнях. Створення такої системи передбачено також Ukraine Facility, програмою допомоги, що надається Європейським Союзом Україні до 2027 року в обсязі 50 млрд євро.

Верховна Рада вже проголосувала за поправки до Бюджетного кодексу №12245, які визначають основні зміни, які стосуватимуться місцевого і регіонального рівнів (які набирають чинності з 1 січня 2026 року).

Реформа управління публічними інвестиціями, зокрема, передбачає:

• систему пріоритезації капітальних видатків на рівні уряду та концентрацію фінансових ресурсів на найважливіших проєктах;
• відбір проєктів для державного фінансування за єдиними правилами та критеріями;
• створення єдиного портфеля інвестиційних проєктів для міжнародних донорів. 

Основним принципом такої системи є те, що публічні інвестиції (в тому числі й кошти ЄС), будуть прив’язані до стратегій. І то така сама система має бути побудована не лише на національному, але й на регіональному та місцевому рівнях. 

Для визначення пріоритетних інвестиційних проєктів в громадах необхідно буде створити інвестиційні ради. Кожна громада та регіон повинні будуть підготувати власний портфель проєктів і середньострокові програми публічних інвестицій. 

Ukraine Facility і громади

Ukraine Facility визначено понад 1 млрд євро на фінансування «потреби відновлення, реконструкції та модернізації субнаціональних органів влади, зокрема місцевого самоврядування».

Українським планом (документ, який визначає спрямування коштів Ukraine Facility) визначено, що ці кошти мають бути спрямовані на:

• покращення доступу до безпечної та якісної освіти, включаючи дошкільну освіту відповідно до нового законодавства про дошкільну освіту,
• зміцнення сфери охорони здоров’я
• на відновлення, розбудову (нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, реставрацію) пошкодженої/зруйнованої соціальної інфраструктури
• зміцнення енергетичної інфраструктури
• будівництво, реконструкцію, відновлення, модернізацію та оновлення пошкоджених та зруйнованих об’єктів транспортної інфраструктури відповідно до Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року.

На жаль розроблення програм регіонального розвитку (на основі Закону України «Про засади державної регіональної політики») та їх фінансування за правилами Політики згуртованості ЄС, в тому числі користуючись з цих коштів, поки не відбулося. 

Ключові завдання для місцевого та регіонального рівня

Великою мірою готовність України й українських громад до інвестування коштів ЄС залежить від наявної інституційної інфраструктури й спроможності на національному рівні, яку все ще слід розбудувати. Є також конкретні кроки як саме громади можуть підготуватися до використання можливостей політики згуртованості ЄС, зокрема:

1. Розробити та актуалізувати стратегії розвитку (з урахуванням воєнних викликів і перспективи євроінтеграції).
2. Зміцнити інституційну спроможність – навчати кадри для управління проєктами, фінансового планування, моніторингу й оцінки.
3. Сформувати якісні проєкти публічного інвестування та подати їх до Єдиного проєктного портфеля.

Важливо врахувати інтереси й потреби громад, зокрема у доступі до коштів для співфінансування європейських проєктів. Значну роль в цьому процесі може відіграти співпраця уряду та асоціацій органів місцевого самоврядування. Успішним прикладом доступу громад і регіонів до коштів співфінансування є Револьверний фонд, який був створений у Чорногорії. Цей фонд на поворотній основі здійснює фінансування початкових витрат всіх проєктів громад, які стали переможцями конкурсів проєктів (незалежно від джерела фінансування таких проєктів).   

Зареєструйтеся на курс від Cities4Cities «Євроінтеграція: вплив та можливості громад». Він додасть впевненості у цій темі всім, хто бере участь у подіях європейського рівня, та допоможе якісніше вести переговори з міжнародними партнерами та чіткіше формулювати свої пріоритети розвитку на найближчі роки.

Курс створений за підтримки флагманської програми Швеції для України Polaris “Підтримка багаторівневого врядування в Україні”.

Cities4Cities | United4Ukraine — партнерські ініціативи, які об’єднали зусилля у вересні 2022. Cities4Cities було засновано німецьким містом Зіндельфінген під патронатом Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи. United4Ukraine започаткували SALAR International та місто Львів за підтримки Шведської агенції з міжнародної співпраці та розвитку (Sida). З 2024 року Cities4Cities | United4Ukraine є частиною флагманської програми Швеції для України Polaris “Підтримка багаторівневого врядування в Україні”.